ВСТУП

Протистояння людини з радянським режимом:  злочин чи героїзм? 

Була сім’я собі в Горішніх Плавнях,

Жила, трудилась, виживала як могла,

Велике мали господарство,

Аж ось  прийшла до них біда…

Прогнали   з рідної хатини,

Взяли корову, коней –все добро,

Харлампію наказ дали від влади:

«Щоб якнайшвидше  записався у колгосп!»

Харлампій був господар із козаків,  вільних,

Не звик ні перед ким він спину гнуть…

За непокірну вдачу і за опір

На Соловки його чекала путь.

(Петрівна Г.І.

Спогад про дідуся Шинделя Х.С. та його родину.

Пришиб. 2019 р.)

На прикладі історії родини Харлампія Шинделя  з хутора Шинделі поблизу села Пришиб ми вирішили  дослідити умови життя та становище односельців, що вступили у протистояння із сталінським режимом в роки колективізації, а також проаналізувати долю  членів їх сімей у наступні періоди радянської доби. 

В процесі роботи над дослідженням ми намагались з'ясувати:

- Якими були форми народного спротиву комуністичній диктатурі періоду колективізації та репресивні заходи радянської держави?

- Якими були наслідки конфлікту між особою і владою радянської доби для людини та її рідних?

Мета роботи: Переосмислити взаємини влади і людини в умовах тоталітаризму. 

Робота складається з трьох розділів, кожен з яких присвячений представникам одного з трьох поколінь родини Шинделів. Члени родини жили у різні історичні періоди радянської доби, по різному склалось життя кожного з них, але всіх їх об'єднує непохитне бажання відстоювати право бути особистістю, приймати самостійні рішення, мати свободу вибору.

В основі дослідження – спогади жительки одного з сіл Пришибської громади  про її дідуся, репресованого під час колективізації за відмову вступити до колгоспу. Проте у Національному банку даних жертв політичних репресій в Україні відомостей про нього немає, а отже відсутні і архівні матеріали його справи. Проблемою також є те, що члени родин репресованих зазвичай тривалий час приховували будь-яку інформацію  про обставини, за яких їхні рідні втрачали зв’язок з родиною через страх за себе та інших членів родини. До того ж дослідження охоплює значний часовий проміжок 1920-ті-1980-ті роки. За понад півстоліття учасників та свідків подій  майже не залишилось.

Однак у своєму дослідженні  ми використали різноманітні джерела: інтерв’ю, фотографії, особисті речі односельців, наукові праці істориків-краєзнавців, офіційні документи, статистичні дані про репресованих односельців та діаграми та топографічні карти.

Матеріали дослідження  сприятимуть формуванню поваги до демократичних цінностей у громаді.